Психологічні засади легітимізованої агресії в професійній діяльності поліцейських

Анотація

Мета статті полягає у визначенні психологічних засад легітимізованої агресії в професійній діяльності поліцейських. Методологія. У науковому дослідженні використано комплекс загальнонаукових методів, з-поміж яких аналіз, синтез, порівняння, узагальнення та інтерпретація літературних джерел і теоретичних підходів з обраної проблематики, що дали змогу визначити сутність легітимізованої агресії як процесу обґрунтування прийнятності й виправданості різних форм агресивної поведінки шляхом атрибуції суспільно схвалюваного (легітимного) статусу. Наукова новизна статті полягає у з’ясуванні психологічної сутності легітимізованої агресії, окресленні особливостей формування та специфіки вияву легітимізованих агресивних дій працівників поліції. Висновки. Визначення концептуальних засад легітимізованої агресії в професійній діяльності поліцейських полягає в поєднанні біологічних і соціальних факторів.  Вирішальне значення в цьому процесі має специфіка професії поліцейського, представники якої зазнають впливу підвищеної імовірності стикання з агресією інших людей або необхідності самим вдаватися до агресивних дій. Перспективою подальших досліджень є проведення емпіричного дослідження задля з’ясування передумов легітимного вияву агресивної поведінки працівників поліції та вироблення рекомендацій щодо запобігання перевищенню службових обов’язків.

Ключові слова: агресія; поведінка; легітимізована агресія; поліцейський; Національна поліція.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

О. Ковач

аспірант Національної академії внутрішніх справ, м. Київ

Посилання

Білаш А. М. Специфіка легітимізованої агресії у дівчат і хлопців-старшокласників. Особистість, суспільство, закон: психологічні проблеми та шляхи їх розв’язання : тези доп. Міжнар. наук.-практ. конф. (Харків, 30 берез. 2017 р.). Харків, 2017. С. 16−18.

Богдан Л. М. Психологічна готовність як складова професійної підготовки майбутніх фахівців соціальної сфери. Актуальні проблеми психології. 2016. Вип. 14. С. 5−13. doi: https://doi.org/10.1038/nri933.

Buss D. M. Human aggression in evolutionary psychological perspective. Clinical Psychology Review. 1997. Vol. 17. No. 6. P. 605−619. doi: https://doi.org/10.1016/S0272-7358(97)00037-8.

Чеверикина Е. А., Фатина М. Л. Агрессивность как составляющая феноменов психологического насилия и психотерроризма. LJournal. 2017. С. 30–34. doi: 10.18411/lj-31-07-2017-11.

Чвякин В. А. Анализ агрессивных свойств личности подростка и их использование в профилактической деятельности полиции. Полицейская и следственная деятельность. 2014. № 2. С. 30−51. doi: 10.7256/2409-7810.2014.2.13954.

Гриб Н. Профілактика деструктивної агресивності у військовослужбовців. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. 2018. № 4. С 38–41. (Серія «Соціальна робота»). doi: https://doi.org/10.17721/2616-7786.2018/4.

Гуменюк Л. Й., Сулятицький І. В. Психологія професійної діяльності працівників органів внутрішніх справ : навч. посіб. Львів : ЛьвДУВС, 2011. 648 с.

Качмар О. В. Агресія як соціальний феномен. Нова парадигма. 2014. Вип. 125. С. 197−205. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nopa_2014_125_22.

Лісовенко А. Ф., Долінська Л. В. Специфіка ворожості й агресивності осіб, схильних до переживання заздрощів за різним типом. Юридична психологія. 2020. № 1. С. 31−39. doi: https://doi.org/10.33270/03202601.31.

Manfred F. R. The Leadership Mystique: A User’s Manual for the Human Enterpris. Financial Times Prentice Hall, 2001. 326 p.

Медведєв В. С. Особистість слідчого як проблема юридичної психології. Право і безпека. 2019. № 1 (72).

С. 97–103. doi: https://doi.org/10.32631/pb.2019.1.13.

Пасько О. М. Структурні компоненти готовності слідчого до професійної діяльності. Юридична психологія. 2020. № 1. С. 70−76. doi: https://doi.org/10.33270/03202601.70.

Павелків В. Психологічні особливості та детермінанти агресивної поведінки підлітків. Проблеми сучасної психології. 2010. № 9. С. 213−223. doi: https://doi.org/10.32626/2227-6246.2010-9.

Поканевич О. А. Аспекти формування психологічної готовності пожежних-рятувальників до екстремального виду діяльності. Psychological journal. 2019. № 7. С. 122–129. doi: http://doi.org/10.31108/3.2019.3.2.8.

Шевченко Л. О., Шломін О. Ю. Професійно-особистісні якості працівників підрозділів превентивної діяльності національної поліції на різних етапах професійного становлення. Рsychological journal. 2019. № 10.

С. 143–155. doi: https://doi.org/10.31108/1.2019.5.10.

Шубіна Н. Упровадження в національне законодавство позитивного зарубіжного досвіду застосування поліцейського піклування. Підприємство, господарство і право. 2020. № 10. С. 194−198. doi: https://doi.org/10.32849/2663-5313/2020.10.32.

Цільмак О. М. Еталонний психологічний профіль вольових якостей слідчого. Юридична психологія. 2020. № 1. С. 55–61. doi: https://doi.org/10.33270/03202601.55.


Переглядів анотації: 114
Завантажень PDF: 106
Опубліковано
2022-06-14
Розділ
Прикладні проблеми юридичної психології