Формування особистісного статусу студентів у колективі

  • О. Тищенко

    кандидат педагогічних наук, доцент кафедри юридичної психології Національної академії внутрішніх справ, м. Київ

    https://orcid.org/0000-0003-4715-7235

Анотація

Розкрито поняття особистісного статусу студента в педагогічному процесі. Висвітлено особливості педагогічного процесу, спрямованого на розвиток студента з урахуванням його своєрідності, самобутності, субєктивного досвіду, а також співвідношення понять соціалізації, освіти, навчання та виховання. Формування особистісного статусу студентів визначено як цілеспрямований психолого-педагогічний вплив, спрямований на розвиток особистісних якостей молоді, який має на меті формування здатності до особистої самореалізації та участі в суспільних процесах. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування психолого-педагогічних концепцій розвитку особистості, встановлення шляхів та умов формування в студентів високого особистісного статусу. Методологічну основу статті становлять загальні психолого-педагогічні положення про сутність і розвиток особистості в процесі життєдіяльності, теоретичні положення стосовно сутності й закономірності розвитку особистості, її соціалізації, принцип системного підходу, який набув поширення в сучасних наукових розробках, застосування принципів світогляду до духовної творчості і практики. З огляду на те, що методологія формування особистісного статусу нерозривно пов’язана з теоретичним осмисленням виховання й навчання молодої людини, у статті використано порівняльний та історичний методи дослідження. Зауважено, що в процесі виховання молодої людини ключове завдання – прищеплення любові до рідної країни – покладається на сім’ю, соціальне оточення та здійснюється через передавання певних культурних традицій. Формування особистісного статусу ґрунтується на гуманістичних принципах, що зумовлюють появу нових категорій, зокрема понять психолого-педагогічної підтримки, психолого-педагогічного супроводу, особистісного образу молодої людини, суб’єктного досвіду особистості, виховного простору, життєвої виховної ситуації, події як фактора виховання, інтелектуально-морального поля колективу. Критеріями виховання є соціальний досвід, який складається не лише з практичних навичок участі в суспільному житті, а й із рівня розвитку позитивних якостей особистості. До складу соціального досвіду, крім знань про суспільство, належать знання про різні види соціальної діяльності та способи їх здійснення, а також досвід творчості, емоційно-чуттєвих і ціннісних якостей. Наукова новизна дослідження полягає в обґрунтуванні переходу сучасного виховання від регулюючих функцій спеціальних психолого-педагогічних умов і вимог, системи виховних заходів та стихійного впровадження інноваційних форм діяльності студентів до організації набуття особистісного соціального досвіду в процесі створення виховних ситуацій. Зазначені ситуації потребують розроблення технологій формування особистісного статусу студента. Висновки. Формування особистісного статусу студента в межах виховання акумулює соціалізацію людини в процесі її міжособистісної взаємодії в освітньому середовищі навчального закладу. Вихована людина з високим авторитетом завдяки своїм досягненням сприяє розвитку суспільства.

Ключові слова: педагогічний процес, статус, творче самовиявлення, освіта, соціалізація, навчання, соціальний досвід, самовиховання, студент.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

О. Тищенко

кандидат педагогічних наук, доцент кафедри юридичної психології Національної академії внутрішніх справ, м. Київ

Посилання

Бех І. Д. Патріотизм: сучасні знаки та орієнтири освіти. Рідна школа. 2015. № 1/2. С. 3–6.

Бехтерeв В. М., Мюнстерберг Б., Меде Г. Сборник статей по прикладной психологии. М. : Гостехиздат, 1922. 124 с.

Bever Th. G. The Unity of Consciousness and the Consciousness of Unity. On Concepts, Modules, and Language: Cognitive Science at іts Core. Oxford Scholarship, 2017. doi: https://doi.org/10.1093/oso/9780190464783.003.0005.

Черемський М. Толерантність освітнього середовища як умова творчого самовираження особистості. Теорія і практика управління соціальними системами. 2018. № 2. C. 75–82. doi: 10.20998/2078-7782.2018.2.08.

Дем’янчук А. С., Марчук О. О. Висвітлення проблем патріотичного виховання молоді у працях відомих українських педагогів. Збірник наукових праць міжнародного економіко-гуманітарного університету імені академіка Степана Дем’янчука 2018. № 1 (19). С. 10−15. doi: 10.5072/zenodo.218443.

Джуньй В. І., Корнійчук Я. А., Братасюк Н. О., Мельник С. В. Українські народні свята, їх виховне та етичне значення у педагогічній діяльності. Збірник наукових праць міжнародного економіко-гуманітарного університету імені академіка Степана Дем’янчука. 2018. № 1 (19). С. 30−38. doi: 10.5072/zenodo.218449.

Федоренко О. I. Діагностика національно-патріотичної вихованості учнів 5–6 класів загальноосвітніх шкіл. Збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету. 2019. № 4. doi: 10.31499/2307-4906.4.2019.200199

Горшунова І. В. Інноваційні зміни в освітній діяльності вищого навчального закладу. Чернігів, 2015. 86 с. URL: https://economic-vistnic.stu.cn.ua/tmppdf/988.pdf.

Гура О. І., Гура Т. Є. Теоретико-методичні основи оцінювання управлінської компетентності керівників закладів загальної середньої освіти. Проблеми педагогіки вищої школи. 2019. № 2 (33). С. 36−41. doi: 10.26661/2522-4360-2019-2-33-07.

Івченков С. Г., Сайганова Е. В. Патріотизм як компонент загального стану: патріотизм як компонент суспільної свідомості: вимірювання ракурсу в поколінні. Вісник Інституту соціології. 2019. № 1 (10). С. 96−109. dоі: 10.19181//від.2019.28.1.58.

Канарова О. В. Роль вихователя у формуванні толерантності дітей дошкільного віку. Науковий вісник Мелітопольського державного педагогічного університету. 2015. № 1. С. 106–110. doi: 10.7905/нвмдпу.v0i14.1051.

Кондратенко А. П. Позакласна діяльність студентів ВНЗ як необхідна умова формування загальнокультурної компетентності майбутнього професіонала. Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. 2011. № 13 (224). С. 98–108.

Костицький М. В. Проблема свідомості у філософії та психології. Юридична психологія. 2017. № 1 (20). С. 9–19.

Кравченко О. В. Творче освітнє середовище як умова підготовки до самовиявлення майбутнього викладача. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. 2020. № 69 (2). С. 192−196. doi: https://doi.org/10.32840/1992-5786.2020.

Кривонос О. Б. Організація соціально-педагогічної адаптації студентів. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. 2017. № 7 (71). С. 69–799. doi: 10.24139/2312-5993/2017.07/069-079.

Кудерміна О. І., Лісун С. Л. Психологічні особливості нормативної регуляції поведінки працівників Національної поліції України. Вісник Національного авіаційного університету. 2015. № 7. (Серія «Педагогіка, Психологія»). doi: https://doi.org/10.18372/2411-264x.7.10231.

Lorenz H. Plato on the Soul. The Oxford Handbook of Plato. 2ed. / Edited by Gail Fine. Oxford University Press, 2019. Р. 505−529. doi: https://doi.org/10.109/oxfordhb/9780190639730.013.22.

Patterson G. T., Chung I. W., Swan P. W. Stress management interventions for police officers and recruits: а metaanalysis. Journal of Experimental Criminology. 2014. No. 10. P. 487–513. doi: http://dx.doi.org/10.1007/s11292-014-9214-7.

Ребуха Л. Освітні інноваційні технології: класифікація та змістове наповнення. Інновації в освіті: перспективи розвитку : матеріали І Міжнар. наук.-практ. конф. (Тернопіль, 20 трав. 2021 р.). Тернопіль : ЗУНУ, 2021. 357 с. URL: http://dspace.wunu.edu.ua/bitstream/316497/42195/1/%D0%9C%D0%B0%2%D0%BA%D1%83-4.pdf.

Семенів Н. М. Дослідження етнічної толерантності в студентському середовищі. Молодий вчений. 2019. № 3. С. 275–280. doi: https://doi.org/10.32839/2304-5809/2019-3-67-58.

Семенова Л. М. Потенциал тренинговой технологии в формировании имиджелогической компетентности будущего специалиста по рекламе и связям с общественностью. Учёные записки Забайкальского государственного университета. 2017. № 2. Т. 12. С. 105–111. (Серия «Педагогические науки»). doi: 10.21209/2542-0089-2017-12-2-105-111.

Шемчук В. В. Інформаційна безпека та інформаційна оборона в контексті розвитку вітчизняної доктрини й законодавчої основи. Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. 2019. № 4. С. 31–37. (Серія «Юридичні науки»). doi: https://doi.org/10.32838/1606-3716/2019.4/06.

Філософський енциклопедичний словник / [редкол.: В. І. Шинкарук (голова) та ін.]. Київ : Ін-т філософії ім. Г. Сковороди НАН України ; Абрис, 2002. 742 с.

Тарнавський М. Т. Невербальні засоби ділового спілкування та управління персоналом. Економіка харчової промисловості. 2015. № 2. С. 61−64. doi: https://doi.org/10.15673/2312847x.26/2015.44036.

Яланська С. П. Психологічні аспекти розвитку толерантності особистості в освітньому середовищі. Психологія особистості. 2016. № 1. С. 100–108. doi: https://doi.org/10.32839/2304-5809/2019-3-67-58.

Ямко Н. М. Цивілізація. Дослідження історичного досвіду (Філософія історії) : монографія. Тернопіль : Стерео Арт, 2017. 683 с.

Ясінський М. І. Філософія уроку історії або формування історичної свідомості учнів у процесі історичного виховання. Збірник наукових праць Житомирського національного педагогічного університету імені Івана Франка. 2018. № 1 (19). doi: 10.5281/zenodo.1284442.

Юрченко-Шеховцова Т. І. Правосвідомість особистості: теоретичний аналіз. Psychological journal. 2017. № 8 (4). С. 134–144. doi: https://doi.org/10.31108/1.2017.4.8.11.

Залановська Л. І. Психолого-педагогічні аспекти формування толерантності до роботи в умовах інклюзивної освіти. Psychological journal. 2019. № 3. С. 180–193. doi: https://doi.org/10.31108/1.2019.3.23.12.

Зінченко С. Роль «я-концепції» в особистісному самовизначенні дорослих. 2015. URL: https://lib.iitta.gov.ua/106929.


##article.numberofviews## 12
##article.numberofdownloads## 7
Опубліковано
2022-06-14
Розділ
Прикладні проблеми юридичної психології