Верифікація показань під час допиту неповнолітнього підозрюваного

  • О.О. Проценко

    кандидат юридичних наук, доцент кафедри криміналістики та психології Одеського державного університету внутрішніх справ, м. Одеса

    https://orcid.org/0000-0002-6175-4194

Анотація

Наукову статтю присвячено проблемним питанням, що виникають у практичних слідчих підрозділах Національної поліції України під час верифікації неправдивих показань у процесі допиту неповнолітнього підозрюваного в кримінальному провадженні. Верифікація неправдивих показань неповнолітнього підозрюваного в кримінальному провадженні може бути найважливішим й основним джерелом доказів під час судового розгляду. Нині бракує наукових робіт, присвячених тактичним прийомам верифікації неправдивих показань під час проведення допиту. Метою дослідження є отримання наукових висновків щодо верифікації неправдивих показань під час проведення допиту неповнолітнього підозрюваного на стадії досудового розслідування, а також надання обґрунтованих пропозицій з удосконалення тактичних прийомів верифікації неправдивих показань і практики їх застосування. Методологічною основою дослідження є діалектико-матеріалістичний метод, що сприяв розумінню об’єкта дослідження в контексті поєднання потреб науки та практики, методи формальної логіки (аналіз, синтез, дедукція, індукція, аналогія, абстрагування), що дало змогу детальніше усвідомити тактику виявлення неправдивих показань під час допиту неповнолітнього підозрюваного. У дослідженні використано спеціально-правові методи: порівняльно-правовий – під час аналізу норм матеріального й процесуального права, наукових категорій, визначень і підходів; історико-правовий – для висвітлення змісту основних понять: «неповнолітній підозрюваний», «тактика слідчих (розшукових) дій», «правовий статус» на підставі наукових поглядів і положень чинного законодавства; системно-структурний – для визначення завдань органів досудового розслідування України під час проведення слідчих (розшукових) дій та проблем правового статусу неповнолітнього підозрюваного; метод системного аналізу – для комплексного узагальнення особливостей тактики слідчих (розшукових) дій за участю неповнолітніх підозрюваних. Наукова новизна полягає в тому, що в дослідженні теоретичних і практичних питань верифікації показань під час проведення слідчих (розшукових) дій за участю неповнолітніх підозрюваних сформульовано та обґрунтовано низку положень і висновків, зокрема вдосконалено розуміння структури верифікації показань і тактики слідчої (розшукової) дії за участі неповнолітнього підозрюваного відповідно до стадій підготовки, робочої, фіксації ходу та результатів, оцінки отриманих результатів у кримінальному провадженні; правовий зміст спеціального статусу неповнолітнього підозрюваного в кримінальному провадженні; основні засади залучення до проведення слідчих (розшукових) дій законного представника, педагога, психолога, лікаря, захисника, понятих та інших учасників з метою забезпечення психологічного контакту й досягнення завдань слідчої (розшукової) дії; криміналістичні рекомендації щодо застосовування технічних засобів фіксування кримінального провадження за умов слідчих ситуацій, пов’язаних із наданням неповнолітнім підозрюваним неправдивих показань; набули подальшого розвитку тактичні прийоми, що застосовують на робочій стадії проведення слідчої (розшукової) дії за участю неповнолітнього підозрюваного й полягають у психологічному вивченні особистості з метою подальшого використання отриманих даних для тактичних цілей; криміналістичні рекомендації щодо проведення окремих слідчих (розшукових) дій, зокрема допиту неповнолітнього підозрюваного.

Ключові слова: кримінальне провадження; досудове розслідування; слідчі (розшукові) дії; тактика; виявлення; подолання; верифікація неправдивих показань; неповнолітній підозрюваний; допит.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

О.О. Проценко

кандидат юридичних наук, доцент кафедри криміналістики та психології Одеського державного університету внутрішніх справ, м. Одеса


Переглядів анотації: 283
Завантажень PDF: 450
Опубліковано
2020-01-16
Розділ
Психологічне забезпечення правоохоронної діяльності